П’ятикласники та їх адаптація до процесу навчання в середній школі

У 5-му класі діти переходять до нової системи навчання: «клас­ний керівник — учителі-предметники», уроки проходять у різних кабінетах. До того ж перехід із початкової школи у се­редню співпадає зі своєрідною віковою кризою — початком пере­ходу від дитинства, що є досить стабільним періодом розвитку, до молодшого підліткового віку.

Більшість дітей переживає цю подію як важливий крок у своєму житті. Деякі пишаються тим, що вони подорослішали, інші навпаки стають пригніченими. У цей період життя в дітей наступає період адаптації, тобто пристосування до нових умов перебування. У цей період діти мо­жуть стати невпізнанними: тривога, боязкість чи, навпаки розв'язність, надмірна метушливість, збудження охоплюють їх. У зв'язку з цим у них може знизитись працездатність, во­ни можуть стати забудькуватими, неорганізованими. Іноді по­рушуються сон, апетит.

Шановні батьки! Постарайтесь забезпечити дитині спокій­ну, доброзичливу обстановку, чіткий режим, зробіть так, щоб п'ятикласник відчув вашу підтримку та допомогу.

Що ускладнює адаптацію дитини до нових умов навчання?

І. Протиріччя та неузгодженість вимог різних педагогів. До шко­ляра вперше ставлять багато вимог. І він повинен навчитися враховувати ці вимоги, співвідносити їх, долаючи пов'язані із цим труднощі, тому що ці вміння знадобляться кожній дитині І в дорослому житті.

2. На п'ятикласника обрушується потік інформації, насичений термінами, незрозумілими словами. Вихід простий: поясніть дитині, що пояснення незрозумілих слів або термінів вона завжди зможе знайти у довідниках або словниках. Проконсультуйтеся у вчителів які книги вони вам порадять та по можливості забезпечте ними вашу дитину.   

3. У п'ятому класі багато дітей відчувають самотність, тому що улюбленої першої вчительки немає поруч, а до класного керівка ще не встигли привикнуть, пристосуватися. Інші «шаленіють» від свободи та носяться по всій школі, задираючись навіть до старшокласників. Дорослим у цій ситуа­ції важливо зрозуміти, що все це — природні переживання, які необхідні для розвитку школяра, бо вони допомагають йому стати дорослим.

Як забезпечити гармонійне навчання дитини?

1. Надихніть дитину на розповідь про свої шкільні справи.

Кожного дня вибирайте вільну хвилинку, та уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам'ятовуйте ок­ремі імена, події та деталі, які дитина сповіщає вам, використо­вуйте їх у подальшому для того, щоб розпочати подібні бесіди про школу. Обов'язково запитуйте вашу дитину про її однокласників, справи у класі, шкільні предмети, педагогів.

2. Регулярно розмовляйте з учителями вашої дитини про її успішність, поведінку та взаємостосунки з іншими дітьми.

Не бійтеся приходити до школи, розмовляти з вчителями, радитися з ними, консультуватися. Користуйтеся послугами шкільного психолога та соціального педагога.

3. Не повязуйте оцінки за успішність зі своєю системою покарань та заохочень.

В першому випадку , тобто покарання, дитина зненавидить оцінку як показник своїх знань і вона взагалі може перестати вчитися. В другому випадку, заохочення, дитина буде вчитися не систематично, а лише тоді коли її щось від вас потрібно. Це, як ви розумієте також не дає відповідних знань.

4.  Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі.

Установіть разом із дитиною спеціальний час, коли слід ви­конувати домашні завдання, і слідкуйте за виконанням цих уста­новок. Це допоможе вам сформувати хороші звички до навчання. Продемонструйте свій інтерес до цих завдань та впевніться, що в дитини є все необхідне, щоб виконати їх найкращим чином. Але якщо дитина звертається до вас із питаннями, пов'язаними з до­машніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх.

5.  Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі.

З'ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім установіть зв'язок між її інтересами та предметами, які вивчають у школі. Наприклад: любить фільми — купіть книгу, по якій поставлений фільм, так виникне любов до читання; любить гратися — купуйте довідники, так виникне прагнення дізнаватись про що-небудь нове. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, у домашній діяльності.

6. Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли в шкільному житті дитини відбуваються зміни.