Навчальний предмет біологія має ряд особливостей у меті, змісті, методах, методичних прийомах, засобах навчання й особливостях організації пізнавальної діяльності школярів. Тому існує і специфіка організації контролю навчальних досягнень учнів з біології.

Контроль знань — це компонент, який необхідний для керування якістю навчального процесу, встановлення зворотного зв’язку в навчанні, систематичного та поетапного виявлення ступеня досягнення результатів навчання, виховання і розвитку школярів.

Принципи контролю	Вимоги до контролю
Науковість	Перевірка науково перевірених, достовірних знань і фактів, використання науково обґрунтованих методів і засобів, а також критеріїв оцінювання, адекватних меті та змісту оцінювання
Систематичність і послідовність	Систематичне здійснення контролю на всіх етапах навчального процесу з біології, послідовне використання різноманітних форм, видів і методів контролю, поступове збільшення вимог до знань і вмінь учнів на кожному наступному етапі навчання
Свідомості й активності	Створення в процесі контролю умов для виявлення учнями активності та самостійності
Обумовленість вимогами до рівня підготовки учнів з біології	Відбір змісту для контролю відповідно до вимог державного стандарту, використання критеріїв оцінювання знань і вмінь учнів, які відповідають цим вимогам
Повний та всеохоплюючий характер контролю	Включення до змісту контролю всіх основних елементів змісту розділу, що вивчається, перевірка засвоєння цих елементів, раціональне поєднання форм, методів, засобів контролю з предмета
Зв’язок теорії з практикою	Застосування завдань, які дозволяють отримати інформацію про вміння учнями застосовувати отримані знання на практиці для розв’язання нових задач
Індивідуалізації	Використання диференційованого підходу, різноманітних методів і засобів контролю, які сприяють розкриттю індивідуальних можливостей кожного учня
Об’єктивності	Використання науково обґрунтованих критеріїв оцінювання, рівне доброзичливе ставлення вчителя до кожного учня
Гласності	Ознайомлення школярів з критеріями та показниками, за якими відбувається оцінювання їх роботи, обґрунтування оцінок, залучення учнів до оцінювання та обговорення результатів контролю

Плануючи й організовуючи контроль під час навчального процесу, необхідно здійснити наступне:

• Визначити такі цілі й завдання контролю, які відповідають вимогам державного стандарту, а також меті певного етапу навчання.

• Вибрати відповідний зміст контролю (визначати ті знання і вміння, засвоєння яких повинно бути проконтрольовано на певному етапі навчання), підібрати відповідні форми і методи контролю, керуватися критеріями оцінювання.

• Організувати процес контролю знань — безпосередню діяльність учнів у процесі виконання контрольних завдань.

• Здійснити оцінювання — спів віднести результати перевірки з еталонними знаннями, які зафіксовані до початку виконання контрольних завдань.

• Провести аналіз і облік результатів контролю, проінформувати учнів і батьків про успішність з предмета, внести корективи в хід навчально-виховного процесу для отримання найкращихрезультатів.

У практиці навчання біології контроль традиційно виконує контрольну функцію та функцію оцінювання. У той самий час систематичний контроль сприяє більш міцному засвоєнню основних елементів навчального змісту програми, підвищенню відповідальності учнів за результатинавчання, розвиває дисциплінованість, формує мотивацію і тому виконує навчальну, розвивальну, виховну функції.

Окрім того система контролю знань і вмінь учнів з біології може виконувати і специфічні функції:

1. Організаційну (оптимізація НВП унаслідок підвищення організованості його учасників).

2. Діагностичну (діагностування розвитку в учнів знань, умінь, навичок, пізнавальних інтересів,інших мотивів навчання, а також самостійності, відповідальності, уваги тощо).

3. Інформаційну (наявний показник є показником успішності реалізації навчального процесу, а також виявляє його недоліки).

4. Стимулюючу (оцінка як результат навчання стимулює учасників НВП активізувати свою діяльність та поліпшувати результати).

5. Прогностичну (є можливість прогнозувати успішність подальшого навчання учнів у середніх спеціальних та вищих навчальних закладах).

Особливої ваги набуває прогностична функція в умовах профільного навчання біології. Результати контролю знань учнів, орієнтованих на подальший вибір професії, пов’язаної з біологією, дозволяють діагностувати готовність до подальшого навчання, а також прогнозувати його успішність.

Для того щоб контроль виконував усі перелічені функції, у його плануванні й організації необхідно дотримуватися загально-дидактичних принципів (див. табл. на с. 2).

У методиці навчання біології розроблено значну кількість форм, видів, методів, засобів контролю знань і вмінь учнів, які за комплексного використання дозволяють суттєво підвищити його ефективність.

Форма контролю — це зовнішня злагоджена діяльність учня і вчителя у процесі контролю, що характеризується застосуванням певних методів і засобів.

У методиці навчання біології існують певні підходи до класифікації форм контролю (див. табл. на с. 3).

Педагогічний принцип систематичності та послідовності пов’язаний з необхідністю здійснення контролю на всіх етапах освітнього процесу з біології. Цьому сприяє використання наступних видів контролю:

•   Попередній — діагностування навчального рівня знань учнів з метою виявлення засвоєння ними найважливіших елементів навчального змісту, які учень отримує під час вивчення попередніх курсів або розділів і необхідних для успішного засвоєння нового матеріалу.

•   Поточний — систематичне діагностування засвоєння основних елементів змісту кожного уроку в ході вивчення теми або розділу.

•   Проміжний — так само, як і поточний, здійснюється у ході вивчення теми, але після завершення декількох уроків. Проводиться, як правило, якщо тема достатньо велика й у ній виокремлюються декілька логічних фрагментів.

•   Тематичний — проводиться після закінчення вивчення теми і націлений на діагностику засвоєння учнями не тільки окремих елементів знань, але і взаємозв’язку між ними.

•   Підсумковий — проводиться за підсумками вивчення розділу курсу біології з метою діагностування засвоєння учнями основних понять розділу і розуміння їхніх взаємозв’язків.

За кількісним складом учнів

 

	Переваги	Недоліки
Фронтальний	Дозволяє оперативно отримувати інформацію про засвоєння матеріалу, дає можливість виставити велику кількість оцінок, розвиває увагу учнів, їх уміння орієнтуватися у ситуації, сприяє систематизації знань	Не сприяє розвитку мовлення, утруднює можливість отримання інформації про знання окремих учнів, письмовий контроль збільшує можливість списування, не дозволяє враховувати індивідуальні особливості учнів
Груповий	Сприяє розвитку вміння працювати в групі, дає можливість оцінити роботу кожного всередині групи	Існує проблема поділу учнів на групи, потрібно багато часу та серйозної підготовки вчителя, мають бути сформовані навички роботи в групі
Індивідуальний	Дозволяє виявити глибину знань і успішність окремого учня, що дозволяє здійснити диференційований підхід у навчанні	Потребує великих часових ресурсів, не дозволяє швидко отримати інформацію про знання групи учнів

 

За технологією проведення

 

Усний	Вимагає усної відповіді на запитання або усного звіту про виконання контрольного завдання
Письмовий	Вимагає письмової відповіді на запитання або письмового звіту про виконання контрольного завдання
Автоматичний	Здійснюється з допомогою комп’ютера
Комбінований	Вимагає здійснення контролю з використанням різноманітних форм, методів та засобів

 

Методи контролю

 

Назва методу	Сутність методу
Бесіда	Діалогічний метод усного контролю. Його метою є перевірка засвоєння навчального змісту шляхом формулювання системи запитань, що потребують, як правило, короткої відповіді
Індивідуальне опитування	Монологічний метод контролю, який вимагає розгорнутої відповіді в усній або письмовій формі
Тестування	Забезпечується використанням системи стандартизованих завдань з певної теми
Біологічний диктант	Метод контролю, який передбачає використання завдань, що дозволяють робити вибір з переліку вірних тверджень, ознак або давати визначення біологічних термінів та понять
Складання схем, таблиць, рисунків	Завдання на відображення навчального змісту у вигляді схем, таблиць або рисунків
Робота з дидактичними картками	Метод контролю, який ґрунтується на роботі з роздавальними матеріалами, що містять вихідні текстові та ілюстративні дані, використовуючи які учень виконує самостійну роботу. Дидактичні картки містять питання, які потребують оперування прийомами аналізу, порівняння, доведення, формулювання понять, розвинених умінь складати і заповнювати таблиці, схеми, розв’язувати задачі
Виконання лабораторної роботи	Метод діагностує засвоєння біологічних умінь та скерований на самостійне проведення спостережень, дослідів, інтерпретацію їхніх результатів і формулювання висновків
Підготовка повідомлення, доповіді, реферату	Контролюється вміння учня самостійно працювати над певною проблемою з використанням різних джерел інформації (літературою, періодичними виданнями, ресурсами Інтернету тощо), результати оформляються у вигляді усного повідомлення, доповіді або реферату
Формування портфоліо	Метод контролю, який передбачає заздалегідь спланований індивідуальний підбір навчальних досягнень учнів за певний період часу, що дозволяє оцінити прогрес школяра у навчанні

Види контролю розрізняють також за приналежністю до нього учасників навчального процесу:

•   Зовнішній — контроль учителя за діяльністю учнів.

•   Взаємоконтроль школярів.

•   Самоконтроль учня за своєю діяльністю.

Останній є особливо актуальним у сучасних умовах, коли найважливішою метою освіти стає розвиток таких якостей особистостей, як самостійність, відповідальність, здатність до самоорганізації та творчої діяльності. Підвищення ролі взаємоконтролю та самоконтролю сприяє розвитку рефлексивних умінь школярів.

Метод контролю — це сукупність прийомів, операцій, які здійснюються учасниками освітнього процесу для отримання інформації про його проміжні й кінцеві результати.

Останнім часом у зв’язку з упровадженням зовнішнього незалежного оцінювання спостерігається тенденція до збільшення ролі тестування у визначенні рівня навчальних досягнень учнів.

Тестовий контроль має багато переваг: він високотехнологічний, дозволяє за короткий час перевірити якість засвоєного значного обсягу матеріалу відразу всіма учнями. Зрозуміло, що він має і низку недоліків:

•   Не дозволяє оцінити рівень сформованості практичних предметних умінь.

•   Обмежує можливості реалізації індивідуального підходу.

•   Не сприяє розвитку усного і письмового мовлення.

•   Має певний ступінь можливого вгадування правильної відповіді.

Поєднання різних форм і методів контролю для якісної оцінки визначення рівня навчальних досягнень учнів та місце в цьому процесі тестування наведено в таблиці.

Учителі біології у своїй практиці протягом багатьох років складають різноманітні письмові тести. Поза сумнівом, зосередження уваги вчителів на використанні письмової тестової перевірки знань допоможе випускникам легше пристосуватися до нових вимог, процедури і формату тестових завдань на ЗНО.

 

Вид контролю	Форма контролю	Метод контролю	Специфіка використання форм і методів
Попередній	• Фронтальний усний. • Фронтальний письмовий	• Бесіда. • Біологічний диктант. • Тестування	Біологічний диктант і тест містять невелику кількість завдань, результати виконання яких перевіряються відразу самими учнями й оцінюються з допомогою якісних оцінок
Поточний	• Фронтальний усний. • Фронтальний письмовий. • Індивідуальний усний. • Індивідуальний письмовий. • Комбінований	• Бесіда. • Індивідуальне опитування. • Біологічний диктант. • Виконання лабораторної роботи. • Підготовка повідомлення. • Робота з дидактичними картками. • Тестування	Застосування на різних уроках, одночасне використання різних методів під час комбінованого контролю
Проміжний	• Фронтальний письмовий	• Тестування	Використовують різноманітні типи тестових завдань (з вибором однієї або декількох правильних відповідей, установлення послідовності, з відкритою короткою відповіддю)
Тематичний	• Фронтальний письмовий	• Тестування. • Формування портфоліо	Використання різних типів тестових завдань, оцінювання відбувається з урахуванням результатів поточного і проміжного контролю
Підсумковий	• Фронтальний письмовий	• Тестування	Такий контроль комплексний за змістом і засвідчує рівень засвоєння матеріалу та визначає можливість переходу до наступного навчального курсу чи заняття

Впровадження ЗНО підвищує планку вимог не тільки до навчальної діяльності учнів, але й до компетенції педагогів в оцінюванні навчальних досягнень:

•   Учитель біології має вміти розробляти якісні тестові завдання.

•   Учитель має вміти підбирати методику оцінювання відповідно до поставленої педагогічної мети.

•   Учителю потрібно вміти правильно застосовувати ці методики.

•   Учитель має ефективно використовувати результати оцінювання.

На жаль, на сьогодні педагоги не мають достатнього досвіду саме в такій практиці. Вчителі схильні віддавати перевагу тим тестам, які передбачають вибір, наприклад, містять завдання з пошуком однієї правильної відповіді серед декількох, завдання на визначення правильного і неправильного твердження, на складання елементів. Часто викладачі біології зводять такі тести майже цілковито до перевірки знань фактів і термінів. Той факт, що тести можуть вимірювати ширший спектр складних навчальних досягнень, часто залишається без уваги.

Спробуємо допомогти вчителю у відборі або складанні якісних, на вимогу часу, тестових завдань.

1. Сучасна тестологія говорить про необхідність високого ступеня реалістичності завдань. Саме виконання таких завдань свідчить про набуття учнями життєвих компетенцій, а не просто про наявність у них знань. Наприклад, можна використати такий тест з теми «Аналізатори»:

У Тараса після прогулянки без шапки вулицею морозного дня заболіла голова, з’явився біль у правому вусі та підвищилася температура. Що потрібно зробити Тарасу?

A.  Закрапати у слуховий прохід теплу олію.

Б. Поставити гірчичники.

B.  Промити вухо гарячою водою.

Г. Зробити зігріваючий компрес на вухо.

Потреба у наданні тестам більшої реалістичності, включення до них проблем і процесів, більше наближених до реального життя, продиктована вимогами сучасності в наданні пріоритетності формування школою життєво важливих компетенцій, переорієнтацією цілей освіти на активізацію та розвиток умінь, оволодіння технологіями прийняття рішень.

2.   Зазвичай тестові завдання на вибір відповіді передбачають низький рівень складності пропонованої проблеми та очікуваної відповіді. Натомість проблемні завдання розширеного виконання (есе або розгорнута відповідь) можуть перевірити вміння вибирати, інтегрувати та висловлювати ідеї. Наприклад:

Чому екосистему змішаного лісу вважають більш стійкою, ніж ялинового?

3.   Потрібно зупинитись і на часових обмеженнях для виконання тестових завдань. Більшість тестових завдань на вибір відповіді можна пропонувати виконувати учням з розрахунку на одне тестове завдання до півтори хвилини часу. Саме з такого розрахунку часу складається тестовий зошит і на ЗНО. Для написання есе потрібно більше часу, ніж для виконання тестів на вибір відповідей.

Отже, тести дозволяють повно охопити змістову частину предмета, їх легко проводити, оцінювати, але вони поступаються реалістичністю іншим методам. Завдання з відкритою формою відповіді можуть мати високий рівень реалістичності та складності, проте потребують більшого часу на виконання і є більш суб’єктивними. У виборі найефективнішого методу тестування навчальних досягнень учнів потрібно керуватися перш за все метою оцінювання.

Як підготувати якісний тест?

Підготовка та використання тесту на перевірку успішності передбачає такі етапи:

1.   Конкретизація державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів (робота з Програмою з біології для певних класів).

2.   Підготовка специфікації тесту (вибір результатів навчання, які треба перевірити):

а)  окреслення змістової частини;

б)  визначення вибірки завдань.

3.   Підготовка відповідних тестових завдань.

4.   Упорядкування завдань у тесті.

5.   Підготовка чітких інструкцій.

6.   Проведення тестування та його аналіз.

Як вибрати типи завдань?

Завдання, які використовують у тестах, можуть бути різних типів.

•   На вибір однієї правильної відповіді

Які з названих факторів можуть бути причиною захворювань органів слуху в людини?

A.  Переохолодження організму. Б. Гіподинамія.

B.  Нестача у раціоні вітаміну D. Г.  Нестача у раціоні вітаміну А.

•   На вибір кількох правильних відповідей

Які з названих факторів можуть бути причиною захворювань органів зору?

A.  Переохолодження організму. Б. Нестача у раціоні вітаміну А.

B.  Нестача у раціоні вітаміну D.

Г.  Негативні емоційні реакції.

Д. Перегляд телепередач протягом чотирьох годин на день.

Е. Використання окулярів не за призначенням лікаря.

•   На складання елементів

Установіть відповідність між видами рефлексів та переліком їхніх характеристик:

А. Безумовний рефлекс Б. Умовний рефлекс

1. Природжений 2. Набутий 3. Має тимчасовий характер 4. Забезпечує пристосування до стабільних умов 5. Спадкується 6. Видовий 7. Індивідуальний

•   Відповідь «так — ні»

Напишіть біля кожного правильного твердження «так», біля кожного неправильного — «ні».

A.  Бактерії не мають ДНК.

Б. Деякі істоти харчуються бактеріями.

B.  Усі бактерії викликають хвороби.

Г. На шкірі здорової людини є бактерії.

•   На надання відповіді (стисла відповідь)

Чому не можна вживати в їжу сиру, погано проварену або просмажену яловичину?

•   Обмежена відповідь

Які реакції відбуваються в разі ушкодження кровоносних судин (кровотечі) для попередження різкої втрати крові організмом людини? Поясніть ці процеси, використовуючи такі терміни: протромбін, тромб, тромбоцит, йони Са2+, фібрин, тромбопластин, вітамін К, тромбін, фібриноген, печінка (обсяг відповіді — у межах 100 слів).

Приклад орієнтовної відповіді

Зсідання крові — це захисна реакція організму від крововтрати у разі пошкодження судин. Завдяки зсіданню крові на поверхні рани утворюється кров’яний згусток — тромб, який закупорює судину і припиняє кровотечу. Механізм зсідання крові пов’язаний з руйнуванням тромбоцитів і вивільненням ферменту тромбопластину. Цей фермент каталізує перетворення неактивного ферменту плазми крові протромбіну на активний білок тромбін. Протромбін утворюється у печінці за участі вітаміну К. Перетворення на тромбін відбувається лише за наявності йонів Са2+.

Нарешті активний фермент тромбін каталізує перетворення розчинного білка фібриногену на нерозчинний білок фібрин, нитки якого густо перекривають рану, утворюючи сітку. Між цими нитками затримуються клітини крові й щільно закривають рану.

Кожен з цих типів завдань має свої недоліки і переваги у підготовці, використанні та інтерпретації результатів.

Учителю обов’язково треба пам’ятати, що необхідно уникати перешкод, які могли б завадити підготовленому учню дати відповідь, а також вилучити всі ключі, які можуть підвести непідготовленого школяра до правильної відповіді.

Отже, вчителю слід уникати:

•   складної структури речень (чітко сформулювати тестове завдання, викласти його простою зрозумілою мовою);

•   двозначних тверджень (вилучити упереджений і нефункціональний матеріал);

•   нечітких ілюстративних матеріалів (використовувати ефективне оформлення);

•   розмитих інструкцій (сформулювати зрозумілі й чіткі вказівки до виконання завдань);

•   вербальних асоціацій з правильною відповіддю або граматичних невідповідностей;

•   специфічних виразів, які роблять певні відповіді ймовірними (слова «інколи», «завжди» тощо);

•   книжкового формулювання правильної відповіді;

• такого формулювання запитання, яке допомагає дати відповідь на інше запитання у тесті.

Критерії якості тесту	Що аналізуємо у попередньому варіанті тесту
Збалансованість	Чи охоплюють завдання відповідну вибірку результатів навчання за розділами й темами
Відповідність	Чи відповідають завдання навчальним цілям
Стислість	Чи викладено завдання простою, зрозумілою мовою
Утрудненість	Чи є тестові завдання достатньо складними. Чи передбачають вони відповіді, які потребують обґрунтування
Незалежність	Чи не допомагає одне тестове завдання відповісти на інше
Упорядкованість	Чи згруповані завдання за розділами й темами. Чи згруповані завдання за типами. Чи розміщені завдання у порядку ускладнення. Чи пронумеровані тестові завдання
Інструкція	Чи є інструкції до тесту загалом і до кожної частини зокрема. Чи є самі інструкції достатньо стислими та зрозумілими. Чи є в інструкції інформація про час виконання тесту. Чи зрозуміло пояснюється те, як давати відповіді

Загальні поради вчителю біології щодо складання доброго тестового завдання:

1.   Формулюйте тестове завдання чітко і точно.

2.   Формулюйте тестове завдання так, щоб рівень його складності відповідав запланованим результатам навчання.

3.   Формулюйте завдання так, щоб не виникало питань щодо коректності відповіді.

4.   Вибирайте такий тип тестового завдання, який дозволить найкраще виміряти запланований результат навчання.

5.   Формулюйте тестове завдання так, щоб воно не містило нефункціонального матеріалу.

6.   Формулюйте тестове завдання так, щоб невідповідні чинники не дали змогу непідготовленому учню відповісти правильно.

Після складання окремих тестових завдань їх компонують в один функціональний тест. Перед тим як його запропонувати учням з метою контролю потрібно переглянути тест загалом, щоб переконатися у його відповідності критеріям якості:

Спробуйте спочатку розробити пробні тести для перевірки рівня навчальних досягнень учнів з окремої невеликої теми розділу біології людини або загальної біології. Саме учні 8–11 класів уже готові повною мірою якісно працювати з тестовими завданнями. Це дозволить їм розпочати підготовку до Державної підсумкової атестації у письмовій формі та до ЗНО з предмета.

Отже, систематичний контроль знань і вмінь учнів та широке використання у ньому тестування вчителями біології дозволить усім учасникам навчально-виховного процесу добре підготуватися до запровадження зовнішнього незалежного оцінювання у 2008 році.

Література

1.  Гронлунд Н. Е. Оцінювання студентської успішності: Практ. посіб. — К.: Навчально-методичний центр «Консорціум із удосконалення менеджмент освіти в Україні», 2005. — 312 с.

2.  Ермакова А. С. Контроль учебных достижений по разделу «Общая биология» // Биология в школе.— 2007.— № 3.— С. 19–24.