Поведінка і сезонні явища в житті риб
Мета уроку: ознайомити учнів з особливостями розмноження і розвитку риб, формами турботи про потомство, сезонними явищами; удосконалювати вміння встановлювати взаємозв’язки; розвивати вміння узагальнювати та робити висновки; формувати цін-нісні орієнтації на збереження природи.
Очікувані результати: учні характеризують процес розмноження і розвитку риб; учні по-яснюють значення поведінки риб у їх пристосованості до середовища існування; учні наводять приклади риб, які турбуються про своїх потомків.
Обладнання:
Тип уроку: комбінований.
1. Організаційний етап
Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.
2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів
2.1. Індивідуальна робота учнів за картками.
2.2. Фронтальне опитування.
1. Які характерні риси притаманні кістковим рибам?
2. Які особливості зовнішньої будови кісткових риб?
3. Які особливості скелета кісткових риб?
4. Які покриви риб?
5. Які особливості будови травної та видільної систем кісткових риб?
6. Як відбувається кровообіг у кісткових риб?
7. Які органи дихання є у кісткових риб?
8. Яка будова і функції нервової системи кісткових риб?
2.3. «Творча лабораторія» (робота у творчих групах).
— Спіральний клапан хрящових риб додатково збільшує поверхню травлення та всмокту-вання перетравленої їжі. Спробуйте довести доцільність наявності спірального клапана в хря-щових та його відсутність у кісткових риб.
3. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя
Світовий океан, звичайно ж, не є єдиним місцем існування багатьох тварин. Він ділиться на безліч біотопів, населених видами, які активно захищають свій життєвий простір.
Спроможність захистити знайдене джерело їжі від замаху конкурента має важливе значення і в період розмноження. Прикладом можуть служити риби родини щетинозубів, які живуть на коралових рифах. Група з 4–7 особин одного виду займає певну ділянку кам’янистого, покритого рослинністю морського дна. Самцеві випадає роль захисника ділянки, а самки тут не тільки живляться, але й відкладають ікру. Чим сильніший самець, тим більші розміри ділянки, яку він може захистити, а відтак на ній перебуває і більше самок. Слабкіші самці не можуть захистити велику ділянку, тому під час розмноження вони приваблюють менше самок.
Слабкіші самці витісняються сильними суперниками на менш урожайні місця. Вони збира-ють невелику кількість самок, а, значить, передають гени меншій кількості нащадків. Слабкіші самці частіше стають жертвами морських хижаків.
Це тільки один приклад складної територіальної поведінки кісткових риб.
Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети та завдань уроку.
4. Засвоєння нового матеріалу
1. Розмноження і розвиток риб
Постановка проблемного запитання
Наприкінці XIX ст. відомий натураліст Альфред Брем відзначав: «Коли незліченні зграї оселедців пробудуть на мілині або поблизу плоского берега протягом кількох днів, то вода стає каламутною від відкладеної ікри й молочка, а запліднена ікра осідає на дно суцільним шаром».
— Яке запліднення характерне для оселедців та інших риб? (Зовнішнє запліднення.)
Розповідь учителя
Серед риб трапляються і живородні, але їх значно менше, ніж тих, що відкладають ікру. До живородних належать гупі, мечоносці, морський окунь. У всіх живородних риб запліднення внутрішнє, зародок розвивається всередині організму.
Запитання до учнів:
— Які особливості має ікра риб?
Повідомлення учнів (випереджальне завдання)
Ікра буває двох видів. Один вид ікри плаває на поверхні води, інший йде на дно. Та ікра, яка плаває, називається пелагічною. Вона зазвичай крихітна, яскрава і не містить багато білка. Ікра, яка йде на дно, називається донною. Вона зазвичай важча і в ній білка більше.
Запитання до учнів:
— Яку ікру відкладає оселедець?
Очікувані відповіді учнів:
Оселедець відкладає донну ікру.
Доповнення вчителя
А тріска відкладає пелагічну ікру. Також ікринки різних видів риб відрізняються і за роз-мірами. Ікринка оселедця в діаметрі 1 мм, тріски — 1,5 мм, палтуса — 3 мм.
Складання опорного конспекту
Особливості розмноження риб:
• запліднення зовнішнє, у воді; трапляється внутрішнє й живородіння;
• види ікри — пелагічна і донна;
• ікра відрізняється місцем відкладання, питомою вагою, кількістю жовтка й жиру.
Розповідь учителя
Запліднена яйцеклітина багаторазово ділиться, і під її оболонкою формується зародок. У зародка є жовтковий мішок. Це запас поживних речовин. За рахунок жовтка зародок росте і роз-вивається, потім скидає покриви ікринки і перетворюється на личинку. Личинка самостійно живиться і незабаром стає маленькою рибкою.
— Як вона називається? (Мальок.)
— На кого схожий мальок? (На дорослу рибу.)
Під час розповіді вчитель на дошці складає схему:
Запліднена ікринка → зародок → личинка → мальок → доросла особина.
— Як можна назвати цю схему? (Схема розвитку риби.)
Складання опорного конспекту
Особливості розвитку риб:
• Розвиток непрямий, у воді.
• Час з моменту відкладання яйця до виходу з нього личинки називається інкубаційним. Його тривалість різна в різних видів риб і може змінюватися залежно від температури води: мо-же бути від кількох годин (акваріумні рибки) до кількох тижнів (камбала), кількох місяців (ло-сось) і до року (агонус).
• Личинкова стадія коротка, тому що запас поживних речовин у жовтку невеликий.
• Мальки від дорослих особин відрізняються тільки розмірами.
Розповідь учителя
Чудовий письменник Федір Абрамов написав казку «Жила-була сьомужка». Автор опи-сує історію життя риби сьомги. Авторська позиція виявляється вже в назві самого твору. Він ласкаво називає рибу сьомужкою. І ім’я у рибки було — Красавка. Ось як описує автор життя цієї рибки: «Зранку вона ловила комашок і павуків, яких приносило течією, а потім, якщо було сонячно, гралася: то підштовхувала носиком іскрометні камінці на дні, то стрибала за смарагдо-вими бабками, які снували над самою водою, а іноді, заради забави, навіть кидалася на якого-небудь малька, що зазнався».
Запитання до учнів:
— Які емоційно забарвлені слова використовує автор у цьому уривку?
Сьомга, про яку йдеться в оповіданні Ф. Абрамова, народилася в річці, а потім разом з іншими сьомгами вирушила в море. У морі сьомга проводить більшу частину свого життя. Але коли риби дорослішають, у них проявляється інстинкт розмноження. Це складне природжене чуття, яке змушує риб плисти на нерест, щоб відкласти ікру. Сьомга відкладає ікру в річках: входить до них з моря і піднімається вгору проти течії. Рибам приходиться дуже важко, на бист-рині течія буває дуже сильною, а шлях перепиняють різні перешкоди. І все-таки риби пливуть відважно й сміливо: «...Шалена течія, крижані затори, якась перешкода з колод у всю річку за-важають плисти рибам. Сьомга робить лютий помах хвостом — і тіло її в бризках та піні злітає над водою...
Поступово вода в річці почала падати. Сьомги одна за одною почали вставати на плеса — місця, де вони виросли. А Красавка ще довго пливла вгору по річці. Часом її охоплював відчай. Річка від порога до порога ставала все вужчою і мілкішою. Їй часто доводилося плисти через киплячі буруни, з усього маху падати на гостре каміння... Але ось нарешті й вона досягла своєї батьківщини!».
Самостійна робота учнів з підручником
Опрацювати текст «Міграція риб».
Метод «Позначки»
(Учні роблять позначки олівцем на полях під час самостійного опрацювання теоретич-ного матеріалу:
«» — інформація підтверджує попередні знання учнів;
«+» — нова інформація для учня;
«–» — інформація суперечить знанням учнів,
«?» — інформація, незрозуміла під час читання, яка потребує додаткового пояснення.)
(Обговорення результатів роботи.)
Повідомлення учнів (випереджальне завдання)
Риби-ангели, що населяють коралові рифи, є улюбленими об’єктами спостереження ак-валангістів. Незважаючи на це, про спосіб життя риб-ангелів відомо мало. Усі риби-ангели є смачними, тому аборигени часто відловлюють їх.
Одна з особливостей риб, які живуть на коралових рифах, полягає в тому, що багато які з них, зокрема й риби-ангели, у міру дорослішання можуть змінювати свою стать. Риби, які в мо-лодості були самками, пізніше стають самцями. Особливо цікаві в цьому відношенні зграєві ви-ди, такі як синьо-жовтий центропиг. Кожна зграйка цих риб складається з одного самця й гаре-му самок. Якщо самець загине, найстарша і найбільша самка з гарему змінює стать і переймає його обов’язки. Таким чином новий самець забезпечує виживання всієї групи й запліднює ікру.
Про поведінку риб-ангелів під час нересту відомо небагато. Нерест багатьох видів кора-лових риб відбувається над рифами, ближче до водної поверхні. Ритуал полягає в тому, що са-мець і самка швидко підпливають до поверхні води, випускають у воду ікру й молочко і знову опускаються на глибину. Запліднені ікринки плавають біля поверхні, а морські течії відносять їх подалі від берега й природних ворогів. У ході останніх досліджень було доведено, що риби-ангели нерестяться в таких місцях, звідки течія переносить мальків назад, на рідний риф. Більша частина нового покоління гине, їх поїдають крупніші жителі атолів. Вікові зміни забарвлення характерні для більшості риб-ангелів. Ця унікальна особливість сприяла тому, що більшість цих риб була описана науковцями двічі: їх помилково вважали різними видами.
2. Особливості поведінки риб
Розповідь учителя
Самка оселедця відкладає від 20 000 до 40 000 ікринок, тріски — в середньому 9 млн, а самка колючки триголкової лише 20–100 ікринок.
Запитання до учнів:
— Як ви гадаєте, чому самка колючки триголової відкладає невелику кількість ікри? (Ту-рбота про потомство.)
Розповідь учителя
Більшість кісткових риб не турбуються про потомство: віднерестившись, вони кидають ікру напризволяще. Оскільки при цьому багато ікри гине, то такі види риб відкладають величез-ну її кількість (наприклад, риба-місяць — до 300 млн ікринок).
Менше ікри відкладають ті види риб, які проявляють певну турботу про нащадків. На-приклад, самка карепрокта камчатського відкладає ікру під панцир краба. Самець триголкової колючки, поширеної і в Україні, влаштовує на дні водойми гніздо з частин водяних рослин, скріплюючи їх клейкими виділеннями залоз шкіри. Гніздо з протилежних боків має отвори. Са-мки колючки відкладають у нього по 20–100 ікринок. Упродовж 10–15 діб самець захищає гніз-до, при цьому він б’є плавцями, таким чином створюючи рух води через нього, щоб забезпечити постійне надходження кисню до ікри, що розвивається.
Повідомлення учнів (випереджальне завдання)
Турбота про нащадків
Гірчак (цей вид живе у прісних водоймах України) захищає нащадків інакше. Під час не-ресту в самки виростає довгий яйцеклад, за допомогою якого вона відкладає невелику кількість ікри у мантійну порожнину двостулкових прісноводних молюсків. Захищена таким чином ікра розвивається в молюску, постійно маючи достатньо кисню і поживних решток.
У самців морської голки та морського коника на нижньому боці тіла є шкірні згортки, що утворюють своєрідний мішок, у який самки відкладають невелику кількість ікри; там і розвива-ється молодь.
Самки африканської тиляпії та самець апогона виношують ікру в ротоглотковій порож-нині, в яку в разі небезпеки можуть ховатися і мальки.
Австралійська риба гуліверів куртус носить ікринки в себе на лобі. Ікринки, прикріплені клейкими відростками з обох боків, міцно тримаються гачком, створеним спинним плавником риби. Мешканці Амазонки дискуси вигодовують мальків виділеннями з боків дорослої риби.
Розповідь учителя
Складна будова нервової системи і розвинені органи чуттів зумовлюють і складні форми поведінки риб. Їм притаманні не лише досконалі інстинкти (турбота про нащадків, будівельні інстинкти тощо), а й здатність до вироблення умовних рефлексів. Так, ви самі можете привчити акваріумних риб припливати на ввімкнення настільної лампи, якщо при цьому їх годувати.
Повідомлення учня (випереджальне завдання)
Територіальна поведінка
Багато які мешканці морів та океанів є територіальними тваринами. Вони спеціальними способами позначають і захищають свої ділянки, демонструючи яскраві попереджувальні ко-льори або видаючи певні звуки. Найзапекліші поєдинки можна спостерігати в прибережних во-дах, де проживає велика кількість видів.
Помацентрові — це найагресивніші риби, що живуть на коралових рифах. Вони невеликі, проте не бояться поєдинків з крупними супротивниками. Ці риби влаштовують на рифах своєрідні сади з водяних рослин. Спочатку на невеликій ділянці вони знищують усі живі корали. Незабаром виростають нові водорості, що є їжею помацентрових, серед них поселяються дрібні ракоподібні. Численні види помацентрових захищають свої ділянки від більших рослиноїдних риб. Види, що живляться планктоном, не становлять для них конкуренції. Інші риби, наприклад щетинозуб-пінцетник, захищають тільки свої нічні схованки. Рибки даніо створюють цілі ієрархічні співтовариства і всією групою захищають свою територію.
Харчова поведінка
Європейський вудильник під час полювання використовує несподіваний прийом.
Вудильник належить до ряду вудильникоподібних риб, представники якого завжди но-сять із собою «вудку» — довгий передній промінь спинного плавця. На кінці рухомого променя розміщений м’ясистий виріст, що служить приманкою для здобичі. Коли європейський вудиль-ник водить ним з боку в бік, виріст нагадує черв’яка, що плаває у воді. Риби, які пропливають неподалік, зазвичай не відмовляються від спокусливої пропозиції.
«Вудилища» глибоководних видів морських чортів мають на собі приманку, що світить-ся. Риба, яка стежить за рухами приманки, наближається до неї немов загіпнотизована, не помі-чаючи хижака, який заманює її прямо собі в рот. Невдовзі слідує швидкий випад, і жертва спій-мана. Неозброєним оком людина цього випаду навіть не помічає. Морський чорт при цьому за-лишається нерухомим — він тільки блискавично розкриває пащу і всмоктує всередину величез-ну кількість води, що захоплює за собою необережну жертву. В утвореному вирі жертві нічого іншого не залишається, як опинитися прямо в пащі власника хитромудрого пристосування. Не-примхливий морський чорт пожирає все, що опиняється в межах досяжності його пащі.
2. Сезонні явища в житті риб
Самостійна робота учнів з підручником
Завдання для учнів:
— Знайдіть у підручнику, які сезонні явища спостерігаються в житті риб.
Очікувані відповіді учнів:
Нерест риб — це сезонне явище, тобто таке, яке відбувається у певних видів у певну пору року. Окрім нересту, у риб протягом року спостерігаються й інші сезонні явища, а саме: післянерестовий нагул та зимівля. Віднерестившись, риби активно поновлюють запаси поживних речовин у своєму тілі. Для цього вони з місць нересту повертаються до постійних місць оселення. Там у риб починається нагул, тобто інтенсивний ріст та запасання поживних речовин, які потрібні, щоб підготуватися до наступного нересту.
Розповідь учителя
Узимку в риб, як і у всіх інших холоднокровних тварин, різко знижується активність. Во-ни знаходять найтепліші місця у водоймах (наприклад, ями на дні). Якщо водойма вкрита кри-гою і біля поверхні температура води становить близько 0 °С, то в ямах вона вища. Зимовий пе-ріод для риб дуже важкий: у водоймах не вистачає їжі, льодостав перешкоджає надходженню кисню з повітря до води (до того ж узимку водяні рослини майже не виділяють кисню). Тому тривалий льодостав може спричинити масову загибель риби.
Запитання до учнів:
— Що необхідно робити, щоб допомогти рибам у цей період?
Очікувана відповідь учнів:
Щоб допомогти рибам у цей час, необхідно робити ополонки.
5. Узагальнення і закріплення знань
5.1. Вставте пропущені в тексті слова.
Органи розмноження самок — … (яєчники), у них дозрівають … (яйцеклітини). У самців ор-гани розмноження — … (сім’яники), у них дозрівають … (сперматозоїди). Запліднення … (зов-нішнє), тобто відбувається прямо у … (воді). Самка викидає … (ікринки), а самець поливає їх … (молочком). Для деяких риб характерне живородіння. Це такі риби, як … (гупі, мечоносці, мор-ський окунь). Риби, які не піклуються про потомство, наприклад … (окунь, короп), відкладають велику кількість ікринок. Риби, які охороняють ікринки або мальків, наприклад … (морський коник, гірчак), відкладають мало ікринок.
5.2. «Термінологічне лото».
На дошці прикріплені різнокольорові аркуші, на яких зі зворотного боку написані термі-ни. Учні підходять до дошки, знімають аркуші і дають визначення термінам.
Терміни: інкубаційний період, ікра, мальок, нерест, нагул, прохідні риби.
5.3. «Творча лабораторія» (робота у творчих групах).
— Як ви гадаєте, що вигідніше: відкладати багато ікри і не турбуватися про неї чи турбу-ватися про невеличку кладку? Чи можна однозначно відповісти на це запитання?
6. Підбиття підсумків уроку
Учні самостійно підводять підсумки уроку, називають особливості розмноження і розвитку риб, наводять приклади риб, які турбуються про нащадків.
7. Домашнє завдання
7.1. Завдання для всього класу.
Підручник _____________________________________________
Зошит _________________________________________________
7.2. Індивідуальні та творчі завдання.
Підготувати повідомлення про морського дракончика.
Також читати Материалыв немає | 
