Сценарій вечора зустрічі з випускниками
«Забута мелодія дитинства»
(Звучить мелодія «Вечір школьних друзів»)
Ведуча. Забута мелодія дитинства. Для кожного вона звучить по різному.
Для одних - вона весела та безтурботна, для інших - трепетна і ніжна. Але
для всіх - рідна та неповторна і неодмінно пов'язана зі школою. Прислухайтесь, будь ласка, сьогодні до мелодії свого серця – своєї душі, ми надіємось воно навіє вам прекрасних спогадів вашого дитинства.
Пісня «Вечер школьних друзей»
Ведучий. Прозвучала знайома шкільна мелодія, і велика щира радість ожила у цій святковій залі. А це означає лише одне - він знову прийшов, той довгоочікуваний радісний вечір - вечір зустрічі шкільних друзів.
Ведуча. Добрий вечір, дорогі вчителі, випускники різних поколінь! Щороку школа гостинно відчиняє двері, запрошуючи випускників у рідні стіни на вечір-зустріч. Давайте повернемося у ті незабутні роки юності, які залишаються в пам’яті, як перше кохання, перші світанки, перші успіхи і невдачі.
Ведучий . Адже саме в школі проводить свої найкращі роки життя людина. Гордиться наша школа своїми випускниками. Роки летять, але наша школа не старіє і пам’ятає всіх своїх випускників. Дякуємо, що ви не забуваєте свою школу і прийшли сюди, щоб зустрітися з шкільними друзями і вчителями! І знову в пам’яті спливають спогади давно минулих днів…
Ведуча. Щиро вітаємо випускників 1961 року. Поріділи ваші ряди, але ми дуже раді тим, хто сьогодні прийшов на нашу зустріч. Ваші аплодисменти ювілярам.
Ведучий. Раді вітати випускників 1971 року. Хоч на скронях сріблиться сивина, та молодечий запал сяє у ваших очах. Оплески!
Ведуча. Привітаємо випускників 1981 року, для яких забута мелодія шкільного вальсу прозвучала 30 років тому. Бурхливі оплески.
Ведучий. Наші вітання випускникам 1991 року, які 20 років тому переступили шкільний поріг. Ваші оплески цим людям!
Ведуча. Шлеми найщиріші вітання нашим наймолодшим ювілярам - випускникам 2001 року.
Ведучий. Вітаємо останнє покоління - випускників нового тисячоліття.
Ведуча. Вітаємо наших учителів. Низький уклін ветеранам педагогічної праці, які присутні на сьогоднішньому вечорі. Бурхливі оплески.
Ведучий. Та, на жаль, не змогли сьогодні прийти ті, хто вирушив у дорогу, з якої немає вороття, залишивши по собі тихий смуток непоправної втрати, світлі спогади у наших серцях. Вшануємо пам'ять про дорогих серцю людей хвилиною мовчання.
Хвилина мовчання
Ведучий . Як добре, що вам пощастило зустрітися! Тут ви відчуєте радість і смуток, станете мудрішими і добрішими. Як нова важлива сторінка життєвої повісті стане для вас цей вечір випускників, вечір шкільних друзів.
Мар’яна. Нехай вас по світу розкидає доля,
та пісня до болю знайомого поля
завжди повертатиме з давніх доріг
до рідного краю, на отчий поріг.
Тут кожна стежина і кожне деревце
лікують роз ранене зболене серце
може там краще – в далекому краю:
багатше, чистіші. Не була, не знаю
Та мови такої, такого роздолля,
такого зеленого щедрого поля
І синіх річок, і безмежного неба
Ніде не знайдеш. А більше й не треба.
Ведучий. Роки-кілометри відлічує доля
На трасі життя, що у даль пролягла.
Ви знову у рідній зібралися школі.
Вона вам і храмом, і домом була.
Ведуча. І час, що спішить у прискоренні вічнім
Секундами - кроками міряти дні,
Опоєний вечора чаром магічним,
Засне ненадовго у тиші на дні.
Ведучий. Шановні випускники, ваші стежки - дороги злилися сьогодні в одну-єдину, яка вас повернула в дитячі, юнацькі роки, привівши до храму науки, до рідної школи.
Ведуча. Тут все, як колись: дзвінко щебече дітвора, заклопотані вчителі...
Ведучий. Та ви вже не ті. За вами - дороги життя, такі різні і такі нелегкі... як посивіли ваші вчителі. Ніхто не в силах зупинити час.
Ведуча. Та сьогодні забута мелодія дитинства поверне його назад, в ті найщасливіші роки, коли світ переливається кольорами веселки, пробуджуючи в кожному серці надії та сподівання.
Ведучий. Ви скільки звідали, переболіли,
Та школу вам ніколи не забуть,
Бо в ній найкращі весни відшуміли,
Бо звідси ви пішли у довгий путь.
Пісня
Ведуча. Гадаємо, що ця забута мелодія сколихнула шкільні спогади наших
найстарших, найповажніших гостей - випускників 1961 року. Останній
шкільний дзвінок пролунав для _____випускників. Сьогодні присутні
випускників _____. Класними керівниками були ___________________________________________________________________
Ведучий. Хоч залишивши школу стіни нашої школи, ви розійшлися різними дорогами, але всіх вас єднає одне – вогник любові до всього близького і рідного: школи, села, нашої рідної України. Сьогоднішня зустріч – це і мандрівка у світ дитинства і юності. Тож сьогодні почувайте себе дівчатками і хлоп’ятками, якими були 10 чи 50 років тому, коли бігали шкільними коридорами, жартували, сміялись.
Ведуча. Дехто давніше, а дехто рік тому попрощався із своїм дитинством, друзями, школою. Можливо, радісним смутком того, що не повернеться, але довгожданою мрією щемить у вашій душі вогник зустрічі. Звичайно, ви зустрінетесь між собою, але ця зустріч особлива, тому що це – зустріч шкільних друзів. Адже всі ви випускники нашої дорогої і такої рідної школи.
Ведучий. Відомий французький письменник Антуан Сент-Екзюпері говорив: «Всі ми родом з дитинства», а ми додамо – всі ми родом з Летави, мальовничого квітучого села на зелених пагорбах, оточеного пахучими луками, та змійкою річки Летавка.
Ведуча.
Школа… Скільки спогадів навіює вам це слово. Спогади про першу вчительку, про перший урок, перше кохання, перші кроки в самостійне життя.
(Вірш «Вчителям»)
Життя наче потяг.
Зупинка під назвою «Школа»
А потім чекає на нас
Невідомий маршрут
Прощання щемке.
І розчулені очі довкола
Ми підемо далі,
А ви залишаєтесь тут.
І тихий перон
Забуває про галас дитячий
Шляхи, як стрічки,
Що сплелися в дівочій косі.
Нам простір відкрили…
А серце сміється і плаче,
Бо частку його
Ми з собою забрали усі.
Зустрінете інших, -
Таких вже не буде ніколи:
Ви душі ліпили
І нам дарували знання
Якими смішними
Колись ми з’явились до школи!
Якими прекрасними
Йдемо із школи в життя!
За роки шкільні
Нам чимало вдалося пізнати:
Кохання і дружбу,
І радість, і відчаю тиск.
Гадаємо ми,
Що навчили ви нас відрізняти
Де щедрість і вірність,
А де тільки зовнішній блиск.
Дороги в майбутнє…
Колись і вони завертають.
Відчиняться двері –
Ми рідний побачимо клас.
Тут нас зрозуміють,
Розрадять і завжди чекають,
Бо Вчителька наколи не зможе
Забути про нас.
Ведучий. Шановні випускники 1961 року, час пролетів і змінив усе, що вас оточувало. По-різному склалося життя кожного із вас. Ми знаємо, що ви, як ніхто, пізнали справжні цінності життя.
Тож підніміться, будь ласка, на сцену, щоб поділитись з нами спогадами про своє минуле життєвою мудрістю.
Ведуча. 1. Як змінилася наша шкода із тих пір, як ви покинули її стіни?
2. Кого з вчителів ви пам”ятаєте ї чим саме вони вам запам” яталися?
3. Про кого із своїх однокласників вам би найбільше хотілось розповісти?
4.Чи запам’ятали ви свою першу вчительку? Як її звали?
5.Ваш улюблений предмет.
6.О котрій годині розпочиналися уроки?
7. Ким ви хотіли стати і ким стали? Чи збулись ваші мрії?
8. Можливо маєте якість побажання своїм друзям, випускникам, вчителям?
Ведучий. Дякуємо вам за цікаву розповідь
Пісня _____________________
Ведуча. На світі безліч тягнеться доріг
Одні - як мудрість, інші - в терен-цвіті.
А поміж них крізь промені проліг
До школи шлях, що найкоротший в світі.
Відбились там і ваші десь сліди,
Десь там найкращі весни відшуміли,
На скронях сніг густий вже сивини,
А ви йдете, йдете туди несміло.
Йдете, бо ваші там любов і біль,
Солодких мрій і спогадів причали.
О, як це добре, що шляхи до шкіл
Забудь-травою не позаростали.
Звучить мелодія «Светит незнакомая звезла»
Ведучий. Хвилююча мелодія пригадала випускникам 1971 року їх щасливі, романтичні шкільні роки. Ми багато про вас знаємо.
Ведуча. Випускники 71р. завжди відрізнялись згуртованістю, ініціативністю. Саме вони були активними учасниками худ. самодіяльності, стояли біля витоків КВК, були попереду у навчанні і праці. І все це під керівництвом мудрих кл. керівників: __________________________________________
Ведучий. Шановні випускники запрошуємо вас на сцену. Подільться з нами
своїми шкільними спогадами. У ваших розповідях ми б хотіли почути відповідь на такі запитання:
1. Який епізод з вашого шкільного життя вам найбільше запам’ятався?
2. Про кого із своїх однокласників вам би найбільше хотілось розповісти?
3. Чи запам’ятали ви свою першу вчительку? Як її звали?
4. Ким ви хотіли стати і ким стали? Чи збулись ваші мрії?
5. Які пісні були популярні у ваш час? Може ви заспіваєте нам найпопулярнішу?
6. В які азартні ігри ви грали на перервах?
7. Можливо маєте якість побажання своїм друзям, випускникам, вчителям?
Ведуча. Ще одну забуту мелодію ви подарували нам, але які глибокі і теплі почуття вона зуміла викликати. Ми щиро дякуємо вам. Просимо зайняти свої місця. Оплески.
Ведуча. І для вас шановні гості наше музичне вітання.
Танець
Ведучий. Роки пролітають, як мить, блискавично.
Здається, недавно плив лебедем вальс.
І дзвоник останій лунав символічно,
Тривожним прощанням освячував вас
(дзвенить дзвоник)
Ведуча. Забута мелодія шкільного дзвоника викликає на урок випускників 81-х. Запрошуємо вас!
(виходять випускники)
Ведучий. Цей урок особливий: ми будемо використовувати новітні інтерактивні технології, а це означає - активний діалог. Відповідайте без підготовки, щиро і відверто.
Ведуча. - Скільки учнів у вас було в першому класі?
- Хто був неформальним лідером у вашому класі?
- У кого ви б хотіли попросити вибачення і за що?
- Чи користувалися ви шпаргалками і коли?
- Ваше перше шкільне кохання. Чи вплинуло воно на подальше ваше життя?
- Найкумедніша історія вашого шкільного життя.
- Який вірш із шкільної програми ви пам’ятаєте?
Ведучий. Отже, молодці всім вам «5», а по сучасних стандартах оцінювання «12 балів». Дякуємо вам. Проводжаємо оплесками ювілярів.
Ведуча. Це музичне вітання для вас.
______________________________________________________
Ведуча. То нічого, що юність від вас
У минуле іде крок за кроком
Хай життя ваше стане уроком
Кожен прожитий день, наче клас.
Ведучий. Вже не буде канікул у вас
Ваші діти вже сіли за парти
Зважте, друзі, ви чогось варті,
Поки юності вогник не згас.
______________________________________________
Ведуча. 20 років назад під цю забуту мелодію на своєму випускному вечорі танцювали шкільний вальс молоді, завзяті, енергійні і трішки сумні, через прощання з рідною школою, хлопці та дівчата.
Ведучий. Їх було небагато, ____. Але вони були всі дуже різні і цим цікаві. А згуртувала їх класний керівник ______________
Ведуча. Випускники 1991 запрошуємо вас до спогадів
(виходять випускники)
Ведучий. - Якою ви в 1991 році, уявляли школу майбутнього, школу ІІІ тисячоліття?
Ведуча.
- Чим сьогоднішні випускники відрізняються від вас у випускному класі?
- Чи списували ви домашні завдання? У кого?
- Які цікаві спогади у вас виникають, коли ви зустрічаєте своїх однокласників?
- Як проходили ваші шкільні вечори?
- Хто ваш улюблений вчитель?
Ведучий. Отже, ви залишили про себе гарні спогади. Але ми знаємо про вас, ще багато цікавого:
- знаємо, _______________________________________________________
- знаємо, _______________________________________________________
- знаємо, що -__________саме краще знав укр. мову і літературу, тому що ____________________________________ була найбільшим авторитетом.
- знаємо, ________________________________________________________
- знаємо, що найкращим співаком у вашому класі був Юра Сомик. А улюбленим хітом у його виконанні була пісня «_____». Ми будемо дуже вдячні, якщо ви, Юрій, заспіваєте її сьогодні.
Ведуча. Ми думаємо, що ця забута мелодія допомогла вам ще глибше зануритись у шкільні спогади.
- Скажіть, як часто ви згадуєте шкільні роки? Що саме?
Ведучий. Дякуємо вам за прекрасні хвилини спілкування і прийміть у дарунок пісню ________________________________________
Звучить мелодія «ТИ ще юна немов старшокласниця»
Ведуча. Юність... Це справді найкраща пора життя людини і проходить вона в школі. Юність захоплює дружбою, мріями, першим коханням. Але...
Все має свій початок і кінець . Закінчується і шкільна юність .
Ведучий. Гадаю, що ця мелодія повернула на шкільний поріг випускників 2001х років .
Ведуча. Їхні спогади ще зовсім свіжі, як і свіжими є спогади учителів про цих випускників.
Ведучий. Скільки б не пройшло років, а учні для своїх вчителів назавжди залишаються юними, допитливими, довірливими, сповненими мрій і сподівань дітьми
Ведуча. То ж запрошуємо класного керівника 11 класу 2001 року Ганну Адольфівну зі своїми учнями на сцену.
Ведучий. Поділіться будь-ласка своїми спогадами:
- хто вам найбільше дошкуляв у класі?
- а чи пам'ятаєте ви останнього старосту свого класу
- Як реагували батьки, коли ви приносили додому двійку?
- Що ви робили на перервах?
- Чи списували на уроках? Якщо «так», яким чином?
- Коли ви спізнювалися на уроки, що говорили, заходячи до класу?
- чим запам'ятався випуск 11 класу 2001 року-
- Ваші побажання випускникам 2011 року.
Ведучий. А ви шановні випускники , що можете нам розказати про свої шкільні роки? Чи збулися ваші мрії?
Ведуча. Як наймолодшим випускникам поставимо найлегше завдання
- за 1 хвилину переконати присутніх у залі що наша школа найкраща у районі.
Ведучий. Ви відмінно справились з завданням і це не дивно - ви ж випускники нашої школи.
Ведуча. До слова запрошуємо господаря цього гостинного дому, директора Летавського НВК ________________________.
Виступ директора школи
Ведучий .
В історії напишуть імена
Напишуть нашу школу і освіту
Ведуча.
Хто зна, а може серед нас
Вже є майбутній президент, великий вчений
Історик, математик, журналіст, чи олімпієць
Ведучий .
З шкільної парти дуже близько до порога,
Де кузня сильного великого шляху.
Ведуча.
Перед нами нові випробування. Ми це розуміємо і обіцяємо, що випускники 2011 року не підведуть.
Ведучий.
Дякуємо усім нашим гостям! Особливо випускникам – ювілярам за вашу участь, підтримку, за вашу увагу.
Ведуча: Ми завершуємо наше свято-зустріч. Я хочу від щирого серця, від усієї душі побажати вам доброго здоров’я, щастя, успіхів, веселих зустрічей з колишніми однокласниками. Пам’ятайте! Ви завжди бажані гості в нашій школі. До нових зустрічей.
(Звучить фінальна пісня)
Також читати Материалыв немає | 
